МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ІВАНЧА ІННА ЮРІЇВНА

ВИХОВАТЕЛЬ-МЕТОДИСТ РАДЕНСЬКОГО ЗДО №10 омр

Вихователь – методист роботою займається,
Освітньо – виховний процес організовувать старається,
Аналізує він, планує і координує,
Педколективу всю діяльність вміло контролює.
Програми розвитку завчасно розробляє
В педагогічних планах і розробках помагає.
Роботу методичну він проводить в колективі
Заняття, семінари, консультації сміливі.
Крім того, бере участь у роботі із батьками
Інформацію потрібну надає і тату, й мамі.
Всім вихователям завжди він сміло допоможе,
Як працювати із дітьми  він підказати зможе.
Батьки із методистом проконсультуватись можуть
У розвитку дитини методист їм допоможе.
І щоб задовольнити педагогів всіх потреби
Оцінювати й розуміти правильно їх треба.
І знати що й для кого у житті є найцінніше,
Повага, визнання, чи що для них найголовніше.
Тому, щоб бути мудрим керівництвом, треба вміти
Допомагати всім колегам та їх розуміти.

                Вихователь - методист. Хто це?

                     Вихователь-методист займається методичною роботою та організує весь освітньо-виховний процес в дитячому садку. Якщо коротко, то методист аналізує, планує, організовує, координує, контролює діяльність педагогічного колективу. Разом із завідувачем він керує колективом дитячого садка, беручи участь у добиранні кадрів, у розробленні та впровадженні програм розвитку і педагогічних планів. Комплектує групи навчальними посібниками, іграми, іграшками, організовує співпрацю з іншими дошкільними закладами, школами, дитячими центрами, музеями та ін.

                    Вихователь-методист проводить ґрунтовну методичну роботу у педагогічному колективі: семінари, індивідуальні та групові консультації. Робоче місце методиста, як відомо, методичний кабінет. Там кожен педагог може отримати практичну допомогу в організації роботи з дітьми, а батьки можуть проконсультуватися з приводу розвитку дитини, отримати відповіді на питання про педагогічний процес в дитячому садку...

                   Ще одне завдання методиста, мабуть, найважливіше, - розуміти і правильно оцінювати сили і можливості кожного педагога, знати, що важливо для нього в житті, до чого він прагне, щоб задовольнити потребу кожного педагога в повазі, визнанні та самореалізації.

Аналіз обладнання методичного кабінету

Методичний кабінет дошкільного навчального закладу - центр методичної роботи в дошкільній установі, який здійснює навчально - методичне забезпечення педагогічного процесу, стимулює вдосконалення фахової підготовки педагогічних працівників, створює умови для упровадження  в практику роботи  дошкільного закладуінноваційних технологій та досягнень найкращого педагогічного досвіду.Наповнення кабінету  інформаційне та змістовне, сучасне та естетичне, доступне у користуванні та задовольняє потреби педагогів дошкільного закладу у професійному самовираженні і самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення. Простір кабінету розподілено на зони.

Робоча зона вихователя–методиста оснащена зручними меблями, комп'ютером. Зона колективної роботи дає змогу проводити педагогічні наради, семінари, консультації тощо, облаштована письмовими столами,  стільцями. Створені умови для індивідуальної роботи, де педагоги можуть спокійно працювати з матеріалами бібліотеки, яка складається з великої кількості методичної літератури та періодичних видань. Зона презентації представлена настінними стендами, де розміщується необхідна  інформація про  діяльність педагогічного колективу, періодичні та постійно діючи виставки. 

У інформаційному стенді  розташована інформація про   річні завдання дошкільного навчального закладу; інформація про семінари – практикуми, плани творчої групи, методичного об’єднання. У методичному куточку «Готуємося  до педагогічної ради» педагоги можуть ознайомитися з рішенням минулої педагогічної ради, з питаннями, які будуть розглядатися на наступній педагогічній раді. На стенді «Атестація» розташовані «Типове положення про атестацію педагогічних працівників»,  перспективний план проходження атестації, теми, які обрали педагоги вміж атестаційний період, склад атестаційної комісії. Матеріали методичного кабінету накопичуються у відповідних папках зручно розміщені, систематизовані за напрямками  діяльності дошкільного навчального закладу, вікових груп. В наявності концептуальні, урядові, нормативно - правові та інструктивно-законодавчі документи, наукова література, періодичні видання.  В наявності і матеріали  співпраці з батьками: методичні рекомендації, консультації, рекомендації щодо проведення нових та інтерактивних форм роботи з батьками. Групування матеріалів методичного кабінету є умовним, орієнтовним і змінюється залежно від потреб колективу, бачення вихователя-методиста.

Режим роботи методичного кабінету стабільний: відповідає  потребам педагогів. Виділено конкретний час на групову та індивідуальну роботу вихователя – методиста з педагогами, на роботу педагогів  з методичною літературою. Якщо у педагогічної діяльності виникають  професійні проблеми, у режим роботи методичного кабінету вносяться коригування. Створений комп'ютерний банк даних бібліотечного фонду, систематично поповнюється сучасними виданнями, навчально-методичними посібниками та довідково - інформаційними матеріалами.

Консультація  "Чи вчити дитину давати здачі?"

"Дорослі відповідають за дитячу безпеку.

1. Перше, що вони мають зробити при дитячій агресії - зупинити фізичний контакт, розвівши дітей у сторони.

2. Коли діти охолонуть, дорослий має запитати, що сталося та вислухати кожну із сторін. Допомогти дітям проговорити свої почуття та бажання.

3. Дорослому варто спитати дітей, як вони можуть вирішити цю проблему. Дати можливість поговорити та домовитись між собою.

4. Якщо діти не можуть самостійно домовитись, дорослий може запропонувати декілька варіантів рішень.

Дітям до 3-х років варто пояснювати ситуацію, проговорювати почуття та правила. Наприклад: «Розумію, ти захотів взяти цю іграшку, бо вона тобі дуже сподобалася. Але це не твоя іграшка, а того хлопчика. Ти можеш спитати його дозволу або помінятися з ним своєю машинкою. Хлопчик має право не ділитися, як і ти. Не можна битися і відбирати іграшки, можеш попрости. Говори словами, що хочеш.»

Діти у садочку і навіть у школі ще не достатньо дорослі, щоб вирішувати всі конфлікти самостійно!

Їм потрібні дорослі для того, щоб вислухати, зрозуміти та зорієнтувати дитину.

При цьому, дорослим не варто вирішувати дитячі конфлікти замість дітей - це інша крайність. Треба підказати дитині, як захищати себе самостійно, які слова говорити і як застосовувати правило «стоп».

Занадто агресивну дитину та надто сором‘язливу добре відвести на заняття із східних бойових мистецтв, де вчать правильно направляти свою агресію та захищати себе."

до листа МОН України

від 13.06.2017 № 1/9-322

Інструктивно-методичні рекомендації
«Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році»

Розвиток дошкільної освіти залишається одним із пріоритетних напрямів державної політики у галузі освіти. Основні завданняу 2017/2018 році— створення належних умов для отримання дітьми дошкільної освіти, забезпечення дієвості особистісно орієнтованої освітньої системи та реалізація принципівдемократизації, гуманізації та індивідуалізації, інтегративності педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі. Це сприятимесвоєчасному становленню і всебічному розвитку життєво компетентної особистості дитини, формуванню її фізичної і психологічної готовності до нової соціальної ролі.

Необхідно продовжити роботу щодо організації сучасного освітнього середовища дошкільного навчального закладу, сприятливого для формування гармонійно розвиненої особистості та реалізації індивідуальних творчих потреб кожної дитини. Сучасний дошкільний навчальний заклад має бути позитивним, динамічним простором, що оптимізує розвивальний потенціал дітей.

Організація освітньої діяльності вдошкільних навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту»,Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Базового компоненту дошкільної освіти, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 № 641), Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2003 № 305), Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234), Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності(затверджено наказом МОН України від 20.04.2015 № 446),інших нормативно-правових актів.

На допомогу у вирішенні окремих організаційних питань функціонування дошкільного закладу пропонуємо до використання у роботі «Нормативний путівник: актуальні питання» (додаток 2).

Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти – державним стандартом, виконання вимог якого є обов’язковим для усіх дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, інших форм здобуття дошкільної освіти.

Освіта дітей дошкільного віку у межах Базового компонента дошкільної освіти здійснюється за комплексними і парціальними програмами та іншими видами навчальних видань, рекомендованими Міністерством освіти і науки України або схваленими для використання у дошкільних навчальних закладах комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти МОН України.

У дошкільних навчальних закладах усіх типів і форм власності при реалізації права дітей на дошкільну освіту враховуються особливі освітні потреби у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти. Програмно-методичний супровід змісту дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребамиздійснюється за окремими програмами і методиками, рекомендованими МОН або схваленими відповідними предметними комісіями НМР з питань освіти МОН України. Інформація та програми розміщено на сайті МОН України за посиланням:http://mon.gov.ua/activity/education/doshkilna/diti-z-osoblivimi-potrebami.

Додаткові освітні послуги, що не визначені інваріантною частиною Базового компонента дошкільної освіти, вводяться відповідно до статутнихцілей і завданьдошкільного навчального закладу лише за згодою батьків дитини або осіб, які їх замінюють, на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, тазакладом у межах гранично допустимого навчального навантаження на дитину. Додаткові освітні послуги не можуть надаватися замість або в рамках комплексних освітніх програм з дошкільної освіти.

Інформація про рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів програми та іншу навчально-методичну літературу наведено у Переліку навчальної літератури, який щорічно оновлюється та розміщується на офіційному сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/doshkilna/norm-baza.html).

Діяльність дошкільного навчального закладу регламентується планом роботи на навчальний рік і літній оздоровчий період, що схвалюється педагогічною радою закладу, затверджується його керівником.

Дошкільний навчальний заклад з метою своєчасного виявлення, підтримки та розвитку природних нахилів та здібностей вихованців може організовувати освітній процес за одним чи кількома пріоритетними напрямами (художньо-естетичний, фізкультурно-оздоровчий, музичний, гуманітарний тощо).

Педагогічний колектив дошкільного навчального закладу має право обирати чинні комплексну(і) (як основну) та додаткові парціальні програми для забезпечення ефективної реалізації інваріантного та варіативного змісту дошкільної освіти. У дошкільному навчальному закладі можуть одночасно використовуватись кілька комплексних та парціальних програм (з певних напрямів освітньої роботи). При цьому, важливо враховувати специфіку діяльності (тип) навчального закладу, потреби і можливості, інтереси вихованців та їхніх родин. Вибір програм розвитку, виховання і навчання, форми календарного планування освітньої роботи з вихованцями ухвалюються педагогічною радою закладу на навчальний рік.

Пріоритетні змістові напрями та завдання освітньої роботи на 2017/2018 навчальний рік визначаються самостійно кожним дошкільним навчальним закладом на основі аналізу роботи закладу за минулий рік із урахуванням виявлених проблем та потреб дошкільного навчального закладу,з огляду на проблеми та актуальні життєві питання регіону. Кількість ключових завдань, над якими працює колектив, визначається закладом і залежить від кількості груп, режиму роботи тощо.

Для ознайомлення педагогічної громади з формами роботи з батьками матеріали Всеукраїнського фестивалю-огляду кращого досвіду з організації просвіти батьків вихованців дошкільних навчальних закладів «Джерело батьківських знань» будуть розміщені на сайтах Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освіти.

З метою забезпечення якості дошкільної освіти важливо здійснювати підвищення кваліфікації та ініціювати (або підтримувати) саморозвиток педагогів у міжкурсовий період шляхом мотивування до участі у роботі майстер-класів, колоквіумів, брейн-рингів, воркшопів та інших форм динамічного навчання дорослих (у тому числі з питань наступності між дошкільною та початковою ланками у рамках впровадження концепції «Нової української школи»). Такі інтерактивні форми методичної роботибудуть ефективними як в умовах освітнього простору дошкільного навчального закладу, міста,району так і на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти, які надаватимуть освітні послуги за замовленням педагогів сфери дошкільної освіти.

Методичні рекомендації щодо оформлення національних куточків у групах ДНЗ

Національний куточок у групі має бути розташований у світлому, зруч­ному для огляду місці, бути візуально відокремленим від ігрових центрів. Експозиція національного куточка в групі не повинна бути перенавантаженою та застиглою, вона має змінюватися, поповнюватися. Важливим критерієм національного куточка є його естетичне оформлення.

Крім предметів, виробів національного мистецтва, що подані в пам'ятках нижче, в експозицію можна включати вироби, які виготовляли та використо­вували в народівідповідно до обрядових циклів (осіннього, зимового, весня­ного, літнього). Наприклад:

• осінній цикл: свято врожаю - кошик із фруктами, овочами;
• зимовий цикл: Різдвяні свята - "зірка" з дерев'яної обичайки (обід сита, решета, бубна тощо) і тоненьких дощечок - семи шалівок, декорова­на кольоровим папером, стрічками; на стіл кладуть сіно, зерно, сніп-дідух (пропоновані рекомендації визначені у матеріалах А. Богуш).
• весняний цикл "Свято першого жайворонка" - фігурки випечених із солоного тіста жайворонків та голубів; "Вербна неділя" - вербові гілочки, прикрашені квітами, стрічками тощо.

У національному куточку можна ставити букет з квітами (мак, чорнобривці, ромашки, барвінок, півонія, жоржина, ковила тощо).

Зміни в експозиції національного куточка можуть бути пов'язані із пізнавальною темою тижня з народознавства.

Наприклад:

Тема "Українська хата" - макет української хати; "Птахи-символи" — лелека-іграшка; "Криниця - оберіг українського народу" - макет криниці.

"Український віночок", "Український одяг" - зразки віночків зі стрічками. Важливо зазначити, що віночки дівчата зберігали у скрині, не носили їх щодня, а вдягали на свята, тому бажано, щоб і в куточку його ви­кладали або вивішували лише у святкові дні, а також протягом тематичного тижня ознайомлення дітей з національним одягом.

Також предмети експозиції можуть змінюватися залежно від те­матики занять з образотворчого мистецтва.

У старшій групі доцільно виділяти регіональні особливості народного одягу, мистецтва, знайомити з народними умільцями свого регіону.

Педагогам треба чітко розуміти, які посібники, матеріали зберігаються у шафах вихователя, який дидактичний матеріал необхідний для проведення занять, бесід тощо, а які вироби та посібники є експонатами національного куточка.

Важливо зазначити, що коли відбуваються зміни в експозиції національного куточка, то на це обов'язково треба звертати увагу дітей.

Вихователеві необхідно обговорити ці зміни з дітьми, пояснити, з чим вони пов'язані, детальніше розглянути нові предмети тощо. Такі спостережен­ня та бесіди щодо змін в експозиції обов'язково плануються вихователем заздалегідь і фіксуються у перспективному та прописуються в календарному планах.

Пам'ятка
Національний куточок у молодшій групі

1. Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.
2. Вироби народних промислів України:
• посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);
• іграшки;
• музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, дзиґа, сви­щики (різної форми);
• писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).
3. Альбом "Українські казки", у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).
4. Макет подвір'я з українською хатою, спорудами для свійських тварин та фігурки тварин.
Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.
4. Дидактичні ігри, наприклад, "Збери з частин ціле" (іграшки).

Пам'ятка

Національний куточок у середній групі

1. Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.
2. Вироби народних промислів України:
• посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);
• іграшки;
• музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, дзиґа, свищики;
• писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.
3. Альбом "Українські казки", у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).
4. Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): "Знайди за назвою укра­їнський посуд", "Збери з частин ціле" (розбилася таця, свищик-іграшка ощо), "Що зайве?" (народні та сучасні народні інструменти; народний та учасний одяг) тощо.
5. Дидактичний фотоальбом "Наше місто - Новоград-Волинський".

Пам'ятка
Національний куточок у старшій групі

1. Мапа України або її макет.
2. Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.
3. Вироби народних промислів України:
• посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко, таріль, таця (посуд можна ставити на рушник-стирок, на свят­ковий рушник у дні свят);
• іграшки;
• музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, скрипка, дзиґа, свищик;
• писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

Виставляється по 2-3 предмети кожного виду виробу, протягом року
змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.
4. Дидактичний фотоальбом "Україна - наша держава", "Київ - столиця України", "Звягель - рідне місто".
5. Альбом "Українські казки", у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок, персонажі народних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).
6. Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): "Знайди за назвою український посуд", "Збери із частин ціле" (розбилася таця, свищик-іграшка тощо), "Що зайве?" (народні та сучасні народні інструменти; вироби народних промислів), "Дорогами країни" (робота з мапою України) тощо.

У вихователів обов'язково повинні зберігатися у шафі тематичні пап­ки або альбоми:
• "Державні символи України" (на звороті кожного символу надруковані орієнтовні бесіди з дітьми про цей символ);
• "Національні символи України" (хліб, рушник, віночок, калина тощо);
• "Визначні дати України" (ілюстрації, які відображають святкові події, можна виставляти у куточку напередодні святкування цих дат);
• "Митці України";
• портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших (вивішуються у національному куточку в дні народження та вшанування пам'яті видатних діячів, прикрашаються рушником-покутником).